Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зноситися 2

Зноситися 2, -шуся, -сишся, гл. Износиться. Зносилася свити. І краса була — не знать коли зносилася. Мир. Пов. І. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНОСИТИСЯ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНОСИТИСЯ 2"
Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
В'язок, -зка, м. 1) Связь полудрабків въ возѣ. Рудч. Чп. 250. 2) Связь (изъ тонкаго гнутаго дерева), посредствомъ которой въ саняхъ копили двухъ полозьевъ соединяются между собой. Лебед. у. (Залюбовск.). 3) Въ наружномъ однобортномъ колесѣ водяной мельницы: дубовая дужка, при помощи которой каждая лопатка прикрѣплена къ кляку. Черниг. у. 4) Въ корзинѣ: поперечина, сверхъ которой затягивается дуга для ручки въ корзинѣ. Вас. 147. 5) Позвонокъ. Терск. обл. 6) Ум. отъ в'яз.
Деколи́шній, -я, -є. Иногда, кой-когда бывающій.
Дообі́дувати, -дую, -єш, сов. в. дообі́дати, -даю, -єш, гл. Дообѣдывать, дообѣдать. Дообідуйте бо швидче! Богодух. у.
Наки́нути, -ся. Cм. накидати, -ся.
Окрімність, -ности, ж. Отдѣльность.
Позабірати, -ра́ю, -єш, гл. Забрать (многое). Усе позабірала, а синій камінець, що батько звелів купити, я й не взяла в Василя. Кв. В слободі позабірають усе. ЗОЮР. І. 110.
Попудити, -джу, -диш, гл. Погнать. А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли.
Порозсупонюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсупонитися, но во множествѣ.
Потомність, -ности, ж. Будущее. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНОСИТИСЯ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.