Аке́ц! меж. Крикъ на телятъ.
Амбо́на, -ни, ж. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою.
Відписувати, -сую, -єш, сов. в. відписати, -шу, -шеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтитъ письменно. От і написали до царя, а цар одписав і кличе до себе. Наші хлопці назад листи одписали. На сей лист не відписано мені нічого. 2) Завѣщать, оставлять, оставить по завѣщанію. Може старий відпише флігель мені. Макієвський пан відписав на церкву худобу.
Згу́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. згукну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликаться, перекликнуться. Ходять по лісу та згукуються, бо погубились.
Знавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавіснів!
Королиха, -хи, ж. Жена короля. Дасть тобі король червоний корогов, а королиха — полумисок червонців.
Поквапний, -а, -е. Поспѣшный.
Половень, -вня, м. = омшаник.
Приповість, -ти, ж.
1) = приповідка. Приповість в школярів: не вкрав, але достав.
2) Разсказъ. Чуючи од батька страшні приповісти про війни та походи... Од старих людей приповісти такої не чувала, щоб о Петрі бистрії ріки-озера замерзали.
3) Притча. Говорив до них приповістями.
Усінниця, -ці, ж. = гусениця.
