Відлазити, -жу, -зиш, сов. в. відлізти, -лізу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Війїна, -ни, ж. Половина (по длинѣ) воловаго дышла.
Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Глухий як тетерук.
2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся.
3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий.
4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми.
5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму.
6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. б) Leonurus Cardiaca L. Ум. глухенький, глухесенький.
Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи.
Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала.
Мі́рницький, -а, -е. Землемѣрскій.
Пригоріти, -рю́, -ри́ш, гл. Пригорѣть.
Ратуш, -ша, м. = ратуша 1.
Совгнути, -гну, -неш, гл. Двинуть сильно. Совгнули кіньми — як грім на небі.
Тамтуди нар. Туда. Тамтуди мают вихід на своє поле.
