Бизівно нар. Несомнѣнно, навѣрно.
Липки́й, -а, -е. 1) Липкій. Вона мене по тілу маже липким, вонючим, як смола. 2) Прилипчивый (о болѣзни). 3) Имѣющій влеченіе къ чему-нибудь. До хазяйства липкий такий, вже й ночі не доспить, коли треба.
Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый.
2) Малоопытный, не знающій людей. Посилає козака молодого, небувалого.
Паровиця, -ці, ж. 1) Пара воловъ съ упряжью и возомъ, преимущественно чумацкихъ. Що я приїду пишно та красно, а ти ще краще — сивою паровицею. Паровиця таких гарних волів. Паровиць зо три у його волів. 2) Тулупъ и свита, надѣтые вмѣстѣ. А як почались холоди та сльота, шо тут робити? В свиті холодно, кожуха шкода, — так тоді паровицю натягнув: кожух гріє, а свита зверху, то хоч і мочить та до кожуха не пристає.
Прибільшати, -шаю, -єш и прибільшувати, -шую, -єш, сов. в. прибільшити, -шу, -шиш, гл.
1) Увеличивать, увеличить.
2) Прибавлять, прибавить. Сами прибільшують невірі плати.
3) Преувеличивать, преувеличить. Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Цебер, -бра, м. Большое ведро, (бадья). У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відром-цебром вино розливають. В-осени ложка води, а цебер болота. Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила.
2) Кадка, чанъ, лохань. Назбірали (молока) цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. Ум. цебрик.
Чїрка, -ки, ж. Порода утокъ.
Чумачка, -ки, ж.
1) Промыселъ чумачества.
2) Жена чумака. Ходить чумак по дорогах, а чумачка сидить дома.
Шамряти, -ряю, -єш, гл.
1) = шамрити.
2) сумління шамряє. Совѣсть не чиста. Радіють всі; хиба той мовчав, в кого сумління шамряло, бо трясся, що й йому може доведеться.
