Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зникати

Зникати, -ка́ю, -єш, сов. в. зник(ну)ти, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть, пропадать, пропасть. Що гинуть без сліду, що мов сон зникають. К. Досв. 53. Щоб ти не зросло більше — таке і зникло. Ном. № 8713. Удень її не бачили: робила при панії, а ввечері знов зникла. МВ. ІІ. 44. Не знала, чого й куди Василь її дівався; чи на довго він зник; чи вернеться і коли ще то буде. Кв. І. 65. І в той час скирти і клуня зайнялись і зорі зникли. Шевч. 335.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНИКАТИ"
Багнюка, -ки, ж. = багно. Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!» Греб. 369.
Баговиння, -ня
Бенькет, -ту, м. и пр. Cм. бенкет и пр.
Вип'Ясти, -ся. Cм. випинати, -ся.
Запишні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = запишатися. Аф. 432.
Решетилка, -ки, ж. Шапка изъ решетиловскаго каракуля. Шапка решетилна. Котл.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Шейк. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти. Грин. III. 520.
Трохась нар. = троха. Трохась не впало. О. 1862. IV. 81.
Урядників, -кова, -ве Принадлежащій чиновнику. Шейк.
Уцвяхувати, -хую, -єш, гл. Обить небольшими гвоздиками.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.