Ганьба, -би, ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Я парубку ганьби не даю. Ні хвали, а ні ганьби я не сплітаю твоїй пустині.
Гонча́к, -ка́, м. 1) Пловучая мельница. 2) Родъ судна.
Дружи́тоньки Ум. отъ дружити.
Натужуватися, -жуюся, -єшся, гл. Силиться. Аж натужується, щоб не сміяться, та ніяк не здержиться.
Перелинути, -ну, -неш, гл. Перелетѣть. Через темний ліс ясним соколом перелини.
Пересипатися, -паюся, -єшся, гл. Заниматься пересыпаніемъ. Василь став як мала дитина пісочком пересипатись.
Половчастий, -а, -е. Объ особаго рода узорѣ въ вышивкѣ. Половчасті уставки.
Попідрублювати, -люю, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ), сдѣлать при шитьѣ рубцы. Рушники вже попідрублювала.
Росклеветати, -вечу, -чеш, гл. Разгласить, разболтать. Як ми любились та півтора року, покіль не знали вороги збоку. Ой як узнали, то роспарували, нашую любов росклеветали.
Цуґа, -ґи, ж.
1) Узда? удила? чаше во мн. Взяла коня за цуґойки.... завела коня до стаєньки.
2) Часть ткац. станка. Cм. верстат.
3) до цуґи. Какъ слѣдуетъ, какъ должно. не до цуґи. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Ум. цуґойка.
