Карбець, -бця́, м. Ум. отъ карб.
Льодни́ця, -ці, ж. = льодовня.
Опирь II, нар. = опір. Племінник опирь став, затявся.
Острішник, -ка, м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ.
Пістолетя, -тя, с. Пистолетъ. З пістолєтє оден другого застрілить.
Пожога, -ги, ж. = пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Після шведської пожоги... був військовим осаулом оцей самий Дорош.
Провід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство, веденіе. давати провід. Руководить. 2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого либо. З музиками, з проводом провожали гостей. Похоронная процессія: духовенство съ хоругвями и народъ за гробомъ. Бучно з проводом ховали попівну.
Проквиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. проквили́ти, -лю́, -ли́ш, гл.
1) Плакать, стонать, простонать.
2) Кричать, прокричать (преимущественно жалобно. О нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). Вовки-сіроманці квилять-проквиляютъ. Там сидить ясен сокіл-білозерець, жалобненько квилить-проквиляє.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком.
Уперед нар.
1) Впередъ. Ні взад, ні вперед.
2) Сначала, сперва. Ото увійшов він туди і не знає, на що уперед дивиться і що брать.
3) Прежде, раньше. Живе там, і добріє йому жить, — ще краще як у того, що вперед був.
