Владика, -ки, м.
1) Владыка. Своя рука — владика. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи.
2) Архіерей, владыка. Борода як у владики, а сумління як у шибеника.
Долля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = долити. Що надцідять, то й долляють.
Дуганча́к, -ка́, м. = кисет.
Затрясти, -су́, -се́ш, гл. Затрясти. Його трясця затрясе. Дух затряс ним.
Оборонний, -а, -е. Защитительный. Не бійсь, каже батько, оборонна рука є! Він тебе поб'є, то й йому не минеться.
Примощати, -ща́ю, -єш, гл. = примощувати. Прийди, прийди, мій миленький, сю ніч ночувати: хоч лавочки узесенькі, — буду примощати.
Розшугакати, -каю, -єш, гл. Широко распахнуть. На що це ти так розшугакала двері,-не влізеш, чи що? І такечки холодно.
Скатерть, -тя, м. Скатерть. З старого скатертя зробив скатертинку. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю.
Спокусниця, -ці, ж. Искусительница. Раді б вони ту думку задавить, як гадину спокусницю.
Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна.
