Биття, -тя, с. Битье; драка. Махання за биття не рахується. Ном. № 3884. Як би знайшовся такий чоловік, щоб не биттям, а поважним словом зробив з неї роботящу людину. Стор. І. 10.

Відсиджувати, -джую, -єш, сов. в. відсидіти, -джу, -диш, гл. Отсиживать, отсидѣть. Піду у монастир відсиджувати за шкуру. Чуб.

Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. Посл. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Ном. № 3982. 3) Полка ружейная. Шух. І. 229. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. Желех. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. Алв. 54. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. Шух. І. 87, 93, 187. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. Шух. I. 235. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Шух. I. 146. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці. К. ЧР. 393.

Клець, -ця, м. Чурбанъ, обрубокъ столба. Кіев. и Подольск. г. Вх. Зн. 25. Ум. клецьок.

Набазі́кати, -ся. Cм. набазікувати, -ся.

Позамикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Кв. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало. Драг. 38. 2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну. Харьк. 3) Преградить (многимъ).

Порозумнішати, -шаю, -єш, гл. Поумнѣть. Чи ти коли порозумнішаєш, чи все такий дурний і будеш? Харьк. у. Ось послухай мене дурної, то, може, чи не порозумнішаєш. Грин. II. 276.

Притяг, -гу, м. Часть ловушки для звѣрей. Cм. понолодва. Шух. І. 236, 237.

Стужавіти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о размокшей землѣ, глинѣ и пр.). Не стужавіло, а потупали зараз, то й ями знать.

Чокалка, -ки, ж. Особенно злой волкъ? Той же вовк, тільки злійший над вовка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.