Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін.
Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Вандро́вний чоловік: усе вандрує....
Гай, гаю, м. Роща, небольшой лѣсъ. По гаєві усякий птах літає. Густий гаю, густий — не прогляну. Ум. гайок, гайочок. Гайок зелененький. Ходить милий по гайочку, виграває в сопілочку.
Зако́втати, -таю, -єш, гл. Постучать. Із ловів приїхав і в двері заковтав.
Капарства, -ви, ж. = капестра.
Мі́шма нар. Въ перемежку, смѣшанно. Ідуть мішма, — дивіт-но ся: москалі й селяне з ними, а не лишень москалі сами.
Опління, -ня, с. соб. отъ оплін. А в ґринджолах чотирі копилля і два опління.
Пожидитися, -джуся, -дишся, гл. = пожидовіти.
Роздражнювати, -нюю, -єш, сов. в. роздражнити, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, раздразнить.
Стріч, нар. На встрѣчу. Біжить стріч Іван.
