Але́, сз. и меж. 1) Но, однако, впрочемъ. Не родить рілля, але Божа воля. Єсть і біднійші од нас, а живуть же... — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх? Хотіла спать, але не спала. Нема нічого без але. 2) Але́ ж, але́ ж бо. Вѣдь, вѣдь; однако уже. Алеж і ти того не зробиш! Ой але ж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає. 3) Употребл. въ значеніи: Толкуй! разсказывай! Ну, вотъ! Відкіля се ти тут узявся? — Але, відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю. «Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — Але-ж! 4) Неужели? Однако! А по чім груші? — По гривні. — Але! 5) Але́-але́! Але́-ж! Какъ бы не такъ! дожидайся! І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! «Годі вилежуватись, іди молотити!» — Але-ж!
Глуханя, -ні, ж. Тифъ.
Ду́бонько, -ка, м. Ум. отъ дуб.
Заба́нити Cм. забанювати.
Захва́лювання, -ня, с. Расхваливаніе, рекомендація.
Остюк, -ка, м. Щетинистый усикъ, ость на колоскѣ хлѣбнаго растенія. Чорний хліб з остюками.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Почверткувати, -ку́ю, -єш, гл. = почаркувати.
Узлуватий, -а, -е. 1) = вузлуватий і.
2) = вузлуватий 2. Хоч мале, та вузлувате. Куций німець узлуватий.
Штирхайло, -ла, с. Penis.
