Визубень, -бня, м. Зазубрина.
Вилляти, -ляю, -єш, гл. — вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка?
Допіра́ння, -ня, с. Достирываніе бѣлья.
Заскавуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали... собаки. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик.
Переплітати, -та́ю, -єш, сов. в. переплести, -лету, -те́ш, гл. Переплетать, переплести.
Повпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. 1) Упиться (о многихъ). Найшли горілку і повпивались. І ми таки повпивались, особливе пан. Повпивались були його поезією. 2) Впиться (во множествѣ). Дві чорні брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над очима.
Помолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть молодымъ человѣкомъ. Сьогодні сиву шапку на бакир зверне, помолодикує; на завтра чорну смушеву.
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Сорока скрекоче — гості будуть. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята.
Спинточити, -чу, -чиш, гл. Всунуть, втиснуть. Хоть же смерть к тобі прискоче, — слави в землю не спинточе.
Турмонька, турмочка, -ки, ж. Ум. отъ турма.
