Дожида́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. ді(о)жда́тися, -жду́ся, -де́шся, гл. Дожидаться, дождаться, ожидать. Дожидайся ж мене, серденятко моє, гей, та до себе в гості. Ой діждуся я вечорини, та й піду я до дівчини. Коли б Марка діждатися!
Доло́шка, -ки, ж. Ум. отъ доло́ня.
Забубо́ни, -нів, м. мн. = забобони. Не дуже люблю сільське понеділкування і всякі сільські забубони. Бабські забубони.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный.
Повбовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Замочить одежду при ходьбѣ по грязи, по водѣ (о многихъ).
Полящати, -щу, -щи́ш, гл.
1) = поляскати.
2) О звукѣ: пронзительно, рѣзко раздаваться нѣкоторое время.
Приятно нар.
1) Благопріятно.
2) Любезно, мило, привѣтливо.
3) Прилично. Надіть чумарку: до пана йти приятніш.
Розшукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розшукатися, -каюся, -єшся, гл. Разыскиваться, разыскаться.
Спричинитися 1, -нюся, -нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться!
Цнотливий, -а, -е. 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою).
