Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зобіжати

Зобіжати, -жа́ю, -єш, зобіжда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зобі́дити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Ніколи не зобіжав її. Мир. Пов. 123. Він і спершу її не поважав, а тепер буде зовсім таки зобіждати. Опат. 48. Хиба мене зобідила людина? К. Іов. 45. Як же ти міг так зобідить чоловіка? Грин. II. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОБІЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОБІЖАТИ"
Буль-Буль! меж., выражающее звукъ при вытеканіи жидкости изъ бутылки. Ном. № 13132.
Вигодити, -джу, -диш, гл. Угодить. Як встану раненько, кождому вигоджу. Гол. ІІІ. 348.годину. Выбрать время. Вигодили таку годину, що нікого дома не було. Черк. у.
Дзері́вний, -а, -е. Относящійся къ молочной сывороткѣ. Шух. I. 213.
Корчування, -ня, с. Корчеваніе.
Обтерти, -ся. Cм. обтирати, -ся.
Підперізок, -зка, м. = підперіз.
Полежій, -жія, м. = полежай. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.
Предків'я, -в'я, м. мн. Предки. Ной. № 865. Не ми, Діво Маріє, мучили Христа, мучили Христа наші предков'я. Чг. 57. Cм. предок.
Хвабрикант, -та, м. Фабрикантъ. О. 1861. IX. 180.
Цибилатий, -а, -е. = цибатий. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОБІЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.