Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знудити

Знудити, -джу, -диш, гл. 1) Истомить. Зсушив мене, знудив мене як билину. Чуб. V. 557. 2)чим. Почувствовать, что надоѣло, опротивѣло что. Ти весела, світом рада, тобі милий світ!.. Живо, живо світом знудиш, тяженько здихнеш. Рудан. І. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНУДИТИ"
З'язувати, -вую, -єш, сов. в. з'язати, -з'яжу, -жеш, гл. = зв'язувати, зв'язати. З'язала снопів зо два та й кинула. Харьк. З'язувати б уже це, та нема мотузків. Харьк.
Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит. Вх. Зн. 25.
Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока. Шух. І. 33.
Люди́на, -ни, об. Человѣкъ. Кожна людина своє лихо несе. Ном. № 1993. Перша жінка в мене була добра людина. ЗОЮР. І. 9. Якась людина. Шевч. 340. Не годиться потягаться на людину. Чуб. І. 88. З його вийде людина. Миргор. у. Ум. людинка.
Наколо́ти, -ся. наколювати, -ся
Одвірник, -ка, м. см. лавчастий замок. Шух. І. 93.
Особистий, -а, -е. Личный.
Папа II, -пи, ж. Дѣтск. Хлѣбъ. О. 1861. VIII. 8. Ум. папка. Потрошку та з папкою. Ном. № 4845.
Похитуватися, -туюся, -єшся, гл. Пошатываться, покачиваться.
Чужоземець, -мця, м. Иноземецъ, иностранецъ. Рудч. Ск. І. 207. Як малоліттє було, то прийшов чужоземець татарин. АД. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.