Тлумачення / значення слова "ЗНУДИТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

знудити

Знудити, -джу, -диш, гл. 1) Истомить. Зсушив мене, знудив мене як билину. Чуб. V. 557. 2) — чим. Почувствовать, что надоѣло, опротивѣло что. Ти весела, світом рада, тобі милий світ!.. Живо, живо світом знудиш, тяженько здихнеш. Рудан. І. 30.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 176.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНУДИТИ"

Сховати оригінал сторінки

Єрети́цтво, -ва, с. Ересь. К. Кр. 19.

повністю...

Зелене́сенько нар. Ум. отъ зелено.

повністю...

Кукучка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.

повністю...

Нара́квиця, -ці, ж. 1) Поручь (у священника). 2) Шерстяныя или овчинныя манжеты. Вх. Зн. 40. Шух. І. 130.

повністю...

Панитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Держать себя но барски. Ой ну, мила, не панись, да в оглоблі становись, бо дворянського ти роду, не ходила в возі зроду. Чуб. V. 1074.

повністю...

Переголосити, -шу, -сиш, гл. Перестать плакать (громко).

повністю...

Провинонька, -ки, ж. Ум. отъ провина.

повністю...

Розвилина, -ни, ж. Мѣсто развѣтвленія вѣтвей. Міусск. окр.

повністю...

Скоком нар. = скочки. Сим. 114. Пішов кінь скоком. Волч. у.

повністю...

Уморити, -рю, -риш, гл. Уморить. Кого Бог сотворить, того не вморить. Ном. № 74. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004.

повністю...