Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Відмірювати, -рюю, -єш, сов. в. відміряти, -ряю, -єш, гл. Отмѣривать, отмѣрять. Якою мірою міряєш, такою тобі обміряють.
Голуб'я́точко, -ка, с. Ум. отъ голуб'я.
Їздити, -джу, -диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. У Київ їздить всякий год.
Лепе́тя, -ті, об. Болтунъ, болтунья.
Підторжя, -жя, с. Торговля на базарѣ наканунѣ базарнаго дня. Сім баб — своє підторжя.
Плат, -та, м.
1) Несколько аршинъ (5 — 6) бѣлаго тонкаго полотна, которымъ завиваютъ новобрачной на свадьбѣ голову.
2) Платокъ. Скажу собі зав'язати з платом головочку:
3) Лоскутъ.
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Пукас, -са, м. Рыба Rhodeus amarus, горчакъ.
Рядний, -а, -е. Аккуратный, хозяйственный. Сама єм ся дивували, яшм била рядна: єдном мала телятище, і то єм не загнала.
