Виясняти, -няю, -єш, сов. в. вияснити, -ню, -ниш, гл. 1) Выяснять, выяснить, разъяснять, разъяснить, пояснять, пояснить. 2) Вычищать, вычистить; сдѣлать свѣтлымъ, блестящимъ. Вияснила п'ятака. Мнж. 97. Виясни добре стремена та й їздь тоді верхи. Черк. у. Візьми мітлу та мети, виясни хорошенько місяць: бач, як насупило. Шевч. 297.

Коломийка, -ки, ж. 1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. Чуб. IV. 492. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. Гол. Cм. Сумцовъ. Коломийки. КС. 1886. IV. 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = клепаня. Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. Гол. Од. 69. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и дзьобенка. Kolb. I. 37.

Крамок, мку, м. Ум. отъ крам.

Лі́то, -та, с. 1) Лѣто. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Летить літо як на крилах. Ном. № 550. Я дав би дві зіми за одно літо. Ном. № 656. у-літі, у-літку. Лѣтомъ. Діти, діти! добре з вами в-літі, а зімувати — то горювати. Ном. № 557. Скинеш оком по тому степу, що колись у-літку пишною травою зеленів. Дещо. 34. 2) мн. Лѣта, годы. Пішли мої літа, як вітри круг світа. Ном. № 2055. Уживай світа, поки служать літа. Ном. № 5931. Не зазнала я роскоші, — вже й літа минають. Мет. 106. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. Там десь милий чорнобривий по полю гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю. Шевч. 17. Не мав од рода той царь до своїх старих літ дітей. Рудч. Ск. І. 115. Довелось їй на старости літах збідніти. Федьк. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32. Донка єдина була в його літ дванадцяти. Єв. Л. VIII. 41. Кохала козаченька два літі, — сама зосталася у світі. Мет. 47. дійти літ. Вырости. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. hа літа. Лѣтами, по лѣтамъ. В старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих. Грин. III. 531. на літі (бути). Быть взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245. з літ вийти (кому́). Быть уже не въ тѣхъ лѣтахъ, когда... Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. Ном. № 6468. 3) Сѣмя самца. Корова бере літо від бугая. Желех. Ум. літечко, літко. Любив же я дівчиноньку та не літечко — два. Чуб. V. 74. ...Літечко моє святе минуло хмарою. Шевч. 584. Кобис, мамко, осідлала коні вороненькі, може би я та здогонив літа молоденькі. Лишень коні вороненькі ноги утомили, літок моїх молоденьких та не здогонили. Шух. І. 199.

Напряме́ць нар. = навпростець. Напрямець тільки ворони літають. Ном. № 11405.

Пещений, -а, -е. Балованный, избалолованный, изнѣженный. Росла вона, як утя на воді, і пещена була така. МВ. І. 130.

Пожадливий, -а, -е. Завистливый, жадный.

Продимлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. продимитися, -млю́ся, -мишся, гл. Прокапчиваться, прокоптиться.

Рубеж и рубіж, -жа, м. 1) Нарѣзъ, вырѣзка, зарубка. Рубежі в рублі. 2) Тупая сторона ножа и пр. 3) Край, грань. Об піл, об рубіж головкою вдарилось. Пирят. у. Ум. рубежик. У рубежики такого багато пилу понабивалося. Черниг. у.

Сідий, -а, -е. = сивий. Зажурилась Хмельницького сідая голова. Макс.