Ґе́ґання, -ня, с. Крикъ гусей.
Зди́рок, -рка, м. У кожевниковъ: жировой слой на внутренней сторонѣ кожи, срѣзываемый во время обработки ея.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Овадний, -а, -е. = оводний.
Оків, око́ву, м. = вакарка.
Осаджувати, -джую, -єш, сов. в. осади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Сажать, посадить въ заключеніе. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали... Ой вже Швачки нема, вже го осадили в самім риночку в місті.
2) Заселять, заселить. Вони узгряниччя людом осадили. Моє Підгір'є назад поверну, назад поверну, лучче осажу... Ой сажав же він та три слободи: одну слободу — старими людьми...
3) Осаживать, осадить, останавливать, остановить. Як прийде злодій, так заніз доганя, а притика осаджує.
Побідаш, -ша, м. Горемыка, бѣдняга. То я аже і не змагаюсь (з жінкою), а як той побідаш, шо сіяв ячмінь, а жінка йому: «гречка!» — згожуюся й я: нехай буде гречка.
Пообгледжувати, -джую, -єш, гл. Осмотрѣть (во множествѣ).
Спиж, -жу, м. 1) Бронза, мѣдь, колокольный металлъ. 2) Зарубка, углубленіе, вырубленное въ кускѣ дерева. 3) Раст. Cornus sanguinea L.
Чубогрійка, -ки, ж. = лобогрійка.
