Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зобідити

Зобідити Cм. зобіжати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОБІДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОБІДИТИ"
Відбубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що папі йому скаже. МВ. (О. 1862. ІІІ. 64).
Годко, -ка, м. пт. Upupa, удодъ. Вх. Уг. 233.
Живце́м нар. Живьемъ. Живцем у яму лягай. Ном. З пліч головку як галку зняв, жону його й дітей живцем забрав. Мет. 390. Скажу соколові живцем вас поїсти. Чуб. V. 35.
Запія́чити, -чу, -чиш, гл. Запить, запьянствовать. Я не загуляю, не запіячу, не засплюсь. Г. Барв. 193.
Здовжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Сдѣлать длиннымъ. Аф.
Кабзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Портить. Вх. Зн. 23. 2) Бранить, порицать. Вх. Зн. 23.
Перемотати Cм. перемотувати.
Підставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підставити, -влю, -виш, гл. 1) Подставлять, подставить. Підстав, дівко, коновочку під гадючу головочку. Чуб. V. 915. Уже тепер годі за вас підставляти шию. МВ. І. 138. 2) — що. Замѣнять, замѣнить чѣмъ, дать въ замѣну. Товар у кого захоріє, — уже він свій підставить. Г. Барв. 137.
Спасти 2, -ся. Cм. спасати, -ся.
Спричинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спричини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Содѣйствовать, посодѣйствовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОБІДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.