Винний I, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. За єдного винного сто невинних гине. Я цьому не винна. Не винна доля, винна воля.
2) Долженъ, должный. Так як я вам винний. Вона мені винна карбованця.
Да́лека Употребляется какъ существ., но безъ имен. пад. Не боїться ніякого далека. Забачив Бог і з далека, та ще з далекого далека.
Доо́чне нар. Лично, самолично.
Книжницький, -а, -е. Книжничій. Тепер займаймо книжницьку голоту (бурсаків), що висипала з Брацтва в личаках.
Кумання, -ня, с.
1) Вступленіе въ кумовство.
2) Дружба, близкія отношенія съ кѣмъ. Кумання потайне з мамоною неправди.
Наглуми́тися Cм. наглумлятися.
Оздоровління, -ня, с. Выздоровленіе. Повернуло, спасибі Богу, йому на оздоровління.
Письмацький, -а, -е. 1) Принадлежащій грамотею.
2) Принадлежащій плохому писателю. Письмацькі куколі пшениці не зашкодять.
Попасти, -су, -сеш, гл. Попасти. Станьмо, братіку, тута, коні попасімо. Нігде... і коня попасти.
Попрокушувати, -шую, -єш, гл. Прокусить (во множествѣ). Вовки задавили двоє овець, попрокушували горла.
