Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знемощіти

Знемощіти, -щію, -єш, гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє. Грин. II. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕМОЩІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕМОЩІТИ"
Гора́зд, -ду, м. = Гаразд, -ду.
Крівавий, -а, -е. Кровавый. Заспівали козаченьки пісню теї ночі, теї ночі крівавої. Шевч. Працюєм до крівавого поту. Ном. 1570. Заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299. Кріваві сльози.
Кубара, -ри (-ря, -і), ж. Снарядъ для снятія роя пчелъ съ дерева; онъ состоять изъ длиннаго шеста и прикрѣпленнаго къ нему мѣшка.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Наквацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Намазать сильно. Наквацював чоботи, аж дьоготь тече. 2) Намазать, наляпать. Наквацювала баба комін, аж гидко глянути.
Охух, -ха, м. = оглух. Ном. № 6306.
Повиростати, -та́ємо, -єте, гл. Вырасти (о многихъ). Ой не журися, нене, ти тепереньки нами, ми повиростаєм та й розійдемось сами. Чуб. V. 857. Повиростали вони — усіх уже женить пора. Чуб. II. 473.
Покорчити, -чить, гл. безл. Покорчить. Щоб тобі руки покорчило. Ном. № 3719.
Помізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Подумать, поразмыслить. Коли хочеш що казати — перш помізкуй, як почать. Ном. № 14205.
Попустувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошалить. Пу, попустували трохи — і годі!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНЕМОЩІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.