Виникати 2, -каю, -єш, гл. Исходить, всюду заглядывая. Туди ник, сюди ник, — увесь двір виникає, а діла не робить.
Горобе́й, -бе́я, -б'я́, м. = Горобець. А в горобейка жуінка маленька, сидить на кілочку, пряде на сорочку, що виведе нитку, гороб'ю на свитку, остануться конці — гороб'ю на штанци. Ум. Горобе́єчко, горобе́йко, горобе́йчик. Летів горобейчик, — джив, джив, джив. Горобі́єнько.
Згля́дь, -ді, ж. Вниманіе, уваженіе. Шануй кожного, то будуть люде зглядь мати.
Комлики пр.. Cм. кімлик и пр.
Назива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. назва́ти, -зву́, -зве́ш, гл. Называть, назвать. Та нічого не сказала, тілько серденьком назвала.
Неґура, -ри, ж. Густой туманъ въ горахъ. Ранки в полонинах звичайно дуже гарні, але холодні, часто застає неґура — налягає по горах така мрака, що не видно на десять кроків перед собою, а як мрака осідає, то показуються лише найвисші шпилі гір, а під ногами уповите усе немов у сивім морі... вітер зачне колисати тим сивим морем.
Парубота, -ти, ж. соб. Парни. Чортова парубота норовистая.
Парувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Выдѣлять паръ, дымиться. Дивись, як гній парує. Вареники, знаєте, парують на столі. Хліви його від молока парують.
2) Соединять въ пары; спаривать. Та все воли калмицькі рябії до пари парують.
3) Случать.
Попробуркувати, -кую, -єш, гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.
Причуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. причутися, -чуюся, -єшся, гл.
1) Слышаться, послышаться, казаться, что слышитъ. Се вже тобі сліпому так причувається. Наче тихий гомін росходився в гущині і дзвони причувались.
2) Прислушиваться, прислушаться. Причувається Оксана — усі добре сплять. Ухо причувалось.
