А! меж. А, ахъ! А, яке лихо! Впрочемъ, чаще употребляется ой!
Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть....
Моро́зуватий, -а, -е. Серебристый (цвѣтъ).
Пинити, -ню, -ниш, гл. Мѣшать, препятствовать.
Порватися, -рву́ся, -рве́шся, гл.
1) Разорваться, изорваться, перерваться.
2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. Розмова на тому і порвалася.
3) Cм. пориватися.
Собічити, -чу, -чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано.
Хляка, -ки, ж. = хляґа. Що ти будеш на ліжку лежати, а я буду на хляці стояти.
Хурделити, -лю, -лиш, гл. О вѣтрѣ: крутить, неровно дуть, мести. Вітер хурделить.
Черевик, -ка, м. Башмакъ. В чужий черевик ноги не сажай. черевик з крильцями. «Башмакъ съ стачнымъ задникомъ, на подкладкѣ.» Ум. черевичок, череви́ченько. Дивітеся, молодиченьки, які в мене черевиченьки.
