Зачумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Очумѣть.
Незграба, -би, об. Неловкій, неуклюжій человѣкъ.
Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.
Пердіж, -жа, м. Испусканіе вѣтровъ.
Плавок, -вка, м.
1) Ум. отъ плав.
2) Слѣдъ отъ плывущей птицы. Пливе утінка з утенятами на море ночувати, а за ею, єю сив селезень у плавки упливає... Ішла Маруся із дівочками на гору погуляти, а за ею, єю молодий Юронько у слідки уступає.
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав?
Попрястися, -ду́ся, -дешся, гл.
1) Попрясть нѣкоторое время.
2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались.
Просвітити, -ся. Cм. просвічати, -ся.
Хотіти, хо́чу, -чеш, гл. Хотѣть, желать. Хочу їсти. Хотів косити. Волно Богу що хотіти, то чинити. Вмѣсто хочеш, хочете часто сокращенно: хоч, хо́чте. Стоїть вода у сінечках, коли хоч, — напийся. Що хочте робіть з Петром. не хотячи́. Не намѣренно. Не хотячи штовхнув його. та хоти́, щоб.... И еще хотѣлъ бы, чтобы.... Та хоти, щоб у нас правда була, коли пани та як пси гризуться. що хоти́.... Что хочешь.... Що хоти роби, — не дає та й уже.
Шкорух, -ха, м. Рябина.
