Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знищіти

Знищіти, -щію, -єш, гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНИЩІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНИЩІТИ"
Грімі́й, -мія, м. Гремящій (о Зевесѣ). Як буря налетів на їх і громом не так би Зевс грімій, як він, торохнув. К. ЦН. 194.
Заски́глити, -глю, -лиш, гл. Жалобно застонать, завыть, завизжать, залаять. Одна гонча заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю. Стор. МПр. 112. Аж гульк! із-за байраку татарва! як заскиглять, мов собаки.
Кам'яничин, -на, м. Обитатель города, каменнаго дома. Ой земле, земле, ти справді ж проклятая! Тільки турчину-кам'яничину на сребро, на злото весьма багатая. ЗЮЗО. I. 11. (Прилож.).
Книжечка, -ки, ж. Ум. отъ книга.
Миги́чка, -ки, ж. = мжа.
Неприхильний, -а, -е. Нерасположенный, неблагосклонный; непріязненный, недружелюбный.
Одружувати, -жую, -єш, сов. в. одружи́ти, -жу, -жиш, гл. Женить, оженить, выдавать, выдать замужъ. Ой ожени, ой одружи мене молодого. Чуб. V. 1005. Встаньте, батьку, не лежіть, візьміть, мене, одружіть. Чуб. V. 324.
Перекаламутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Помутиться. 2) Возмутиться.
Погострити, -рю́, -риш, гл. Поострить.
Шовкун, -на, м. Безплодное тутовое дерево.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНИЩІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.