Запобіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. запобі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Предупреждать, предупредить, предварять, предварить. 2) Добывать, добыть, получить, достать; пользоваться чѣмъ. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського. Запобігай світа, поки служать літа. Запобіг лиха. Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога. Чого ти хотіла, того й запобігла. 3) Заискивать, заискать. Менший перед більшим запобігає. Сами люде мене запобігали. — ла́ски. Пріобрѣтать, снискивать, снискать расположеніе. То голота п'яна, мужичії діти, що не хочуть у вельможних ласки запобігти. Такої ласки можна і в цигана запобігти.
Збу́рник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta. Cм. ку́рєче зі́ллє.
Здуби́тися, -блюся, -бишся, гл. Одубѣть. А щоб ти каменем став, а щоб ти здубився!
Костирство, -ва, с. Игра въ кости. Добра свого на кабацьких служебок, на костирство, на танці-музики не прогайнували.
Перечикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. перерѣзать.
Поетизувати, -зу́ю, -єш, гл. Опоэтизировать.
Попередниця, -ці, ж. Передняя часть запаски, фартухъ, надѣваемый спереди къ запаскѣ, плахтѣ. Cм. задниця.
Поперенизувати, -зую, -єш, гл. Перенизать (во множествѣ). Давно не перенизувала намиста, треба сісти та поперенизувати, а то ще порветься.
Свинарчук, -ка, м. Мальчикъ свинопасъ.
Стінковий, -а, -е. ́ О камнѣ: годный для кладки стѣнъ (во внутрь, для обливцовки употр. личковий).
