Галанці, -ців, м. мн. Узкіе брюки. У німецьких галанцях. Носили латані галанці.
Зюрити, -рю, -риш, гл. = дзюрити.
Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
Орація, -ції, ж. Праздничное привѣтствіе, поздравденіе, составленное заранѣе и произносимое ходящими по домамъ на праздникъ Пасхи поздравителями.
Оцарок, -рка, м. Загонъ для скота.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину.
Порозважатися, -жаємося, -єтеся, гл. То-же, что и розважитися, но во множествѣ. Уже не так журяться за батьком, порозважалися трохи.
Фик, -ка, м. Неблаговоспитанная дубина.
Шарий, -а, -е. 1) Сѣрый, сѣроватый. Ішов ляшок із Варшави, на нім сукні жовті, шарі. Острожск. у.
2) шара юшка. Очень жидкій супъ, одна вода.
3) це ша́рої кішки сон — говорятъ, когда кто либо скажетъ что-нибудь невѣроятное.