Відкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. відкинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Откидываться, откинуться, отбрасываться, отброситься. Голова одкидалась назад. 2) Отстраняться, отстраниться, отказываться, отказаться, отшатываться, отшатнуться, отрекаться, отречься. Вона одкинеться од його. 3) Отражаться, отразиться. Все те одкидалося, одбивалося в тихій воді. 4) Принимать, принять прежній видъ (послѣ превращенія во что). Він перекинувся вовком та одкинутися назад не вміє. 5) Отворяться, отвориться. Ворота.... раз одкинуться, — стоятимуть і ніч настіж.
Воратися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.
Гейку меж. Призывный возгласъ. Тетяно! чи не знаєш, гейку, де зсипано просо?
Ґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шумѣть, кричать. Ґвалтують, сказано, навспряжки цокотухи (жінки). Чого (собаки) так ґвалтують? Той чоловік став ґвалтувати. 2) Производить насиліе, насиловать. 3) Производить тревогу, звать на помощь.
Заваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Завалять. 2) Напачкать.
Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка, м. Ум. отъ казан.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Савити, -влю, -виш, гл. Праздновать день св. Саввы. Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити.
Уїжно нар. Сытно, досыта. Хоч не в'гжно, так у ліжко.
Франція, -ції, ж. Франція.
