Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висквирятися

Висквирятися, -ряюся, -єшся, гл. = вискирятися. Сонечко висквирилось. Мнж. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКВИРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКВИРЯТИСЯ"
Віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51.
Відкалатати, -таю, -єш, гл. Отзвонить.
Заглеме́здий, -а, -е. = завалий. Мнж. 180.
Обілляти, -ля́ю, -єш, гл. = облити. Обілляли мене дрібненькії сльози. Чуб. V. 60.  
Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2.
Посудина, -ни, ж. Сосудъ. Як немає в посудині, то тоді до господині. Н. Вол. у. Чорзнащо — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288. Ум. посудинка. Жінка, принісши посудинку мира, почала обмивати ноги його. Єв. Л. VII. 37.  
Причалити, -ся. Cм. причалювати, -ся.
Смолоскип, -па, м. Факелъ. В гордім замку на подвірї смолоскипи запаляли. Федьк. І. 123.
Спорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Усыпать. Удень берег Ворскли так біліє полотнами, мов снігом торошений. Г. Барв. 221.
Стар, -ра, -ре = старий. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСКВИРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.