Вимочувати, -чую, -єш, сов. в. вимочити, -чу, -чиш, гл. Вымачивать, вымочить.
Ди́поть, -птю, м. Ударъ. Да́ти ди́птю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Зао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заора́ти, -рю́, -ре́ш, гл. 1) Запахивать, запахать. но́сом заорати. Упасть лицомъ внизъ. Упав так, що аж носом заорав. 2) Начинать, начать пахать. В той день ідуть заорювати. Зао́рювати (в понеділок) не можна.
Знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита.
Побояринувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть шаферомъ на свадьбѣ.
Пороскочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскоти́тися, но во множествѣ. Позбірай мені ґудзики, а то по всій хаті пороскочувалися.
Прапрадід, -да, м. Прапрадѣдъ.
Трость, -ти, ж. 1) Раст. Arundo Phragmites L. 2) Каждая тростина отдѣльно. 3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. 4) Зубья въ блят'ѣ. 5) = тро́ста. Трость з коня йде. Ум. тро́стка. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається.
Шаговий, -а, -е. Грошевый. Була б шагових бубликів узяла, то й стала б усіх обділити.
