Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висиляти

Висиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висилити, -лю, -лиш, гл. 1) Обезсиливать, обезсилить, изнурять, изнурить. 2) Истощать, истощить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСИЛЯТИ"
Бакалярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бакаляру.
Ґра́та, -ти, ж. 1) Прутъ желѣзной рѣшетки, а во мн. ч.: ґра́ти — желѣзная рѣшетка. 2) Клѣтка (на ткани). Ум. Ґра́тка, ґра́тки.
Заколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться.
Змилосердитися, -джуся, -дишся, гл. Умилосердиться. Котл. Ен. V. 36. Поки прут знайшов та й одсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581. Крий, Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився. Греб. 380. Ісус же, змилосердившись, простяг руку. Єв. Мр. І. 41.
Кашляти, -ляю, -єш, гл. Одн. в. кашляну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. К. ЧР. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве. МВ. ІІІ. 141.
Охвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Жертвовать собой, обрекать себя.
Поговіти, -вію, -єш, гл. Поговѣть.
Росповиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспови́тися, -в'юся, -єшся, гл. Распеленываться, распеленаться. Та нехай (дитина) плаче, роспов'ється, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 787.
Теніти, -ню, -ниш, гл. Дрожать? Сотрясаться? Світ разить, земля тенить. Чуб. III. 348.
Умулитися, -люся, -лишся, гл. Втереться, врѣзаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.