Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

високо

Високо нар. Высоко. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. № 2552. Ум. височенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКО"
Ганчірчище, -щі, ж. Ув. отъ ганчірка.
Гоне́ння, -ня, с. Гоненіе, преслѣдованіе. К. МХ. 34.
Затрембіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Затрубить, заиграть в трембіту. Ой піду я в полонинку, там затрембітаю, щоби мене було чути на дев'їту стаю. Шух. І. 198.
Нала́мувати, -мую, -єш, сов. в. налама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Наламывать, наламать. Наламай трошки сухеньких дровець! Наламала коржів на шулики. Богодух. у. Та наламним квіточок, та забавим діточок. Мил. 45.
Півнячий, -а, -е. Пѣтушій. Конст. у.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Половниця, -ці, ж. 1) = полуниця. 2) Полольщица. Полоти нездужаєш, — нехай тобі половницю нарає. О. 1862. VII. 36. По тім боці пшениченька, по сім боці половниченька. Чуб. V. 380.
Понасипатися, -пається, гл. безл. Насыпаться (во множ.). Скрізь понасипалося борошна. Харьк.
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати. Желех.  
Спрятанник, -ка, м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто. Шух. І. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.