Бідяга, -ги об. = бідолаха.
Білити, -лю, -лиш, гл. 1) Бѣлить; окрашивать въ бѣлый цвѣтъ. У суботу білю хату. шити-білити — завтра великдень. Значитъ то же, что русское: коли на охоту ѣхать, тогда собакъ кормить. білити шкіру. При выдѣлкѣ кожи: натирать мѣломъ. 2) О полотнѣ: дѣлать бѣлымъ, бѣлить (на. солнцѣ). Я вас пряла, ночей не досипала, білила вас в зеленім лузі. На тихім Дунаї під крутим берегом там господиня різи білила. біль білити. Cм. і. біль. 3) Убѣлять (умывая). Дівка Катерина личенько білила. 4) Лудить.
Ледь-не-ледь, нар. = ледве-не-ледве. Ледь-не-ледь доїхав, таке болото.
Ло́гво, -ва, с. = лігво. Недалеко од змієвого логва. Я застав його на лот.
Накара́ти, -ра́ю, -єш, гл. Наказать, покарать. От накарав мене Бог таким чоловіком! Накарав міх, то й торби страшно.
Риза, -зи, ж. 1) Риза, одежда священнослужителей. Коли не піп, то не микайся в ризи. 2) попови ризи. Родъ писанки. 3) = різа.
Спаровляти, -ля́ю, -єш, гл. = справляти. Мені, Івасю Вдовиченку, коня на славу спаровляла.
Суціга, -ги, об. Бранное слово. Суціга смерть. Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз.
Тряскати, -каю, -єш, гл. Хлопать. Аби Біг ласкав, а батіг тряскав.
Турнути, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть; послать, погнать. Щоб тебе лють турнула. Турнув Харько хлопця на хутір.
