Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

високодумний

Високодумний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКОДУМНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКОДУМНИЙ"
Вивчатися, -чаюся, -єшся, сов. в. вивчитися, -чуся, -чишся, гл. Выучиваться, выучиться, научиться. Ото ж і вивчився я, виріс. Шевч. 417. І став усього вчитися, і за рік усього вивчився. Рудч. Ск. ІІ. 115.
Відомий, -а, -е. 1) Извѣстный. 2) я відомий. Мнѣ извѣстно. Я відомий за ті гроші. Рк. Левиц.
Відплюскувати, -кую, -єш, сов. в. відплюскати, -каю, -єш, відплюснути, -ну, -неш, гл. Отплескивать, отплеснуть.
Загуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загоготіти.
Залі́тошній, -я, -є. Позапрошлый. Се було чи літошній, чи залітошній год. Черниг. у.
Мирува́ння, -ня, с. Помазаніе елеемъ, мѵромъ.
Незважений, -а, -е. 1) Не взвѣшенный. 2) Необдуманный, неразсудительный (о словахъ). Се вперше чула такі незважені речі. Г. Барв. 107.
Півтретя числ. Два съ половиной. Ком. І. 25.
Різочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ різка. Взяв різочку і бє того ужа. Чуб. II. 60. 2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко! Чуб. III. 44.
Хвітька, -ки, ж. Мантачка. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОКОДУМНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.