Білуга, -ги, ж. Бѣлуга, Acipenser Huso. Ум. білужка. Ув. білужище.
Вівчарівна, -ни, ж. Дочь пастуха овецъ.
Волонтирь, -ря, м. Волонтеръ. Було тут військо волонтирі, то всяких юрбиця людей.
Гладючий, -а, -е. Сильно толстый, жирный. Ото, яка гладюча корова.
Гости́нність, -ности, ж. Гостепріимность. Худобу свою проциндрив.... (на) широких унтах, по старосвітському звичаю гостинности.
Качати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він.
2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. (1834) 117.
3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж.
4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать.
Пампух, -ха, м. Родъ пышки — печеной или вареной. Пливає, як пампух в олію. Ум. пампушок. Така пухната, мов пампушок.
Пасербиця, -ці, ж. Падчерица.
Староміський, -а, -е. Относящійся къ старому городу.
Термосити 2, -шу, -сиш, гл. Тормошить, теребить.
