Балясниця, -ці, ж. Балагурка, болтунья.
Брехало, -ла, м. Врунъ.
Голешник, -ка, м. Игольникъ. Загубив свій голешник, той, що голки в йому держать.
Дострига́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. достри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Достригаться, достричься.
Карпульці, -ців, м. мн. Блокъ въ ткацкомъ станкѣ. Cм. начиння.
Кований, -а, -е. 1) Подкованный. Ой стукнули ковані коні на дворі. ся на обидві кована. Этой не проведешь.
2) Окованный. Ой де ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Старосвітська скриня на коліщатах, кована залізом вся.
3) Мощеный. Як поїдете у місто, то шукайте кованої вулиці; вона тілько одна там і є.
4) Чеканенный. Достав мальовану тацю, сріблом ковану.
5) Съ измѣненнымъ удареніемъ: кова́ний. Пятнистый (о масти свиней). Кабана будут смалить... и смалять кованого или білого. Від мого кованого кабанця не втече ні один заєць.
Ковдоба, -би, ж. Озерцо.
Назі́мий, -а, -е. Озимый. Ми віночки плетемо не з золота, — з яриці, з назімої пшениці.
Ростріпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. ростріпатися, -паюся, -єшся, гл. Растрепываться, растрепаться.
Шкворінь, -ня, м. = шворінь.