Знітитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Притаиться, прижаться робко, съежиться, стараясь быть какъ можно менѣе замѣтнымъ; переносно: уничтожиться, представиться ничтожнымъ. Усякому дає дорогу, а сам знітиться тик, мов той цуцик, ускочивши в хату. Зігнувся, знітився. Він никне, мовкне, знітившись таїться, як серце кволе в нещасливій долі.
Ізо пред. = зо. Василько буде хоч цілечку ніч ізо мною сидіти.
Катівський, -а, -е. Палачевъ. Щоб тебе не минули катівські руки.
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю.
Пожадання, -ня, с. Пожеланіе, желаніе.
Половник, -ка, м.
1) Закромъ для мякины.
2) Родъ хлѣва для мякины и пр. — иногда какъ часть клуни, иногда отдѣльно. Въ Галиціи хлѣвъ, гдѣ зимой стоитъ овцы и телята.
Пріска, -ки, ж. = пріснище.
Прядівина, -ни, ж. Одно волокно пеньки. Усе прядіво гряд повибивав, — нема й прядівини.
Татуненьків, татунечків, -кова, -ве Принадлежащій татунечкові.
Четверинка, -ки, ж. Въ загадкѣ каждая штука изъ четырехъ. Чотирі четверинки, п'ята п'ятиринка, шосте гостре, сьоме просте (вікно).
