Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл.
2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич.
Відпоминати, -на́ю, -єш, гл. Помянуть (церковнымъ поминовеніемъ). Кому се зостанеться, той і спасибі скаже, і відпоминає нас. Умер той дід, поховали, відпоминали. Одпоминають попи мою душу.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Досновиґати, -ґа́ю, -єш, гл. Доплестись.
Жаборі́ння, -ня, с. = жабуріння.
Зажа́ртий, -а, -е. Ожесточенный, озлобленный.
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу.
Попосидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись.
Ткнутися, ткнуся, ткнешся, гл. Кинуться куда. Їй тепер, як тому чоловікові, що у степу заблудився: туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Куди не ткнуся, нема поради.
Тушка, -ки, ж. Ум. отъ туша.
