Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вискирятися

Вискирятися, -ряюся, -єшся, сов. в. вискиритися, -рюся, -ришся, гл. = вискалятися, вискалитися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКИРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКИРЯТИСЯ"
За́їдки, -ків, м. мн. Закуска, дессертъ. Солоденькі заїдки.
Зали́скати, -каю, -єш, гл. Заблистать, блеснуть; засверкать. Блискавицями залискав. К. Псал. 37.
Заорандува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать, взять въ аренду. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували. АД. II. 21.
Злосливо нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш? Гол. І. 362.
Мокря́вий, -а, -е. Влажный, сырой. Земля мокрява, ще не висохла. Екатер.
Обліплювати, -плюю, -єш, сов. в. обліпити, -плю, -пиш, гл. 1) Облѣплять, облѣпить, оклеивать, оклѣить. 2) Тѣсно окружать, окружить, обсѣсть. Дівчата та молодиці обліпили. Левиц. ПЙО. І. 486.
Підпоможення, -ня, с. Подспорье.
Повандрувати, -рую, -єш, гл. = помандрувати. Куди та дівчина повандрує? Чуб. V. 96.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Повсічасний, -а, -е. Всегдашній, постоянный, вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149.)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСКИРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.