Биркати, -каю, -єш, гл. Созывать овецъ. Вівчарь вівці наганяє, на ягнята биркат.
Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Ум. жу́рка.
Загости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прибыть въ гости. Рад би я, моє дитятко, до тебе загостити, сирая земля двері прикрила, — не можу відчинити.
Коли нар. и сз. 1) Когда. Сину мій, коли приїдеш до нас? Коли хліб, тоді й розум. Коли б же се було? єсть мені коли! Мнѣ некогда. 2) Если. Коли ти будеш вірно пробувати, будуть тебе козаки повожаті. Стоїть вода у кубочку, коли хоч — напийся. 3) Вдругъ. Коли виводять мого чоловіка. 4) коли-б. Какъ-бы. На мене він не нарікатиме, а от коли б ви його не зневажили. 5) коли-б. Пусть, чтобъ. Коли-б же ви, воронії коні, а походу не сходили, як ви мою головоньку навіки втопили. 6) коли ось. Какъ вотъ. Коли ось лежить дві дороги. 7) коли не. Какъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) вдариться об дуб. 8) коли́-не-коли. Изрѣдка. Сонце темніє в ряди-годи, коли-не-коли. 9) a коли, то. A иногда. Добрі люде її не забували: то стара тітка прийде, розважить, то дівчатка прибіжать нащебечуть, а коли, то й за собою витягнуть. 10) коли разом. Какъ вдругъ. Живемо ми оттакеньки собі приязненько та любо. Коли разом я помічати стала, що Порося щось сама собі думає.
Неохайно нар. Неопрятно.
Перевій I, -вію, ж. Сугробъ, наметенный поперекъ дороги.
Пільський, -а, -е. Полевой.
Поохотитися, -чуся, -тишся, гл. Пожелать, захотѣть.
Пороз'їдати, -да́ю, -єш, гл. Разъѣсть (во множествѣ). Це якесь мило погане: гляньте, як руки пороз'їдало.
Строчільний, -а, -е. Употребляемый для строченія. Шило строчільне.
