Виговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виговоритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно).
2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся.
Гре́бати, -баю, -єш, гл. Брезгать, пренебрегать. Ти гребаєш моєю рукою, моїм товариством.
Задесе́нський, -а, -е. За Десной находящійся.
Зарі́бок, -бку и за́ріб, -робу, м. Заработокъ. Більше зарібку матимеш. Чи не однаковий хліб, де його заробити, — аби зарібок був чесний. Як отож він правуватиме та хазяйнуватиме, то ніякого зароби не буде ні йому, ні людям.
Курокрад, -да, м. Крадущій куръ.
Лейстрови́к, -ка́, м. Реестровый казакъ. Бенкетує шляхта, іграючи в карти, а козаки-лейстровики додержують варти.
Марю́ка, -ки, ж. Ув. отъ мара. Призракъ, привидѣніе, злой духъ. Згинь ти, марюко!
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Роздзявити, -ся. Cм. роздзявляти, -ся.
Шпент, -ту, м. Въ выраженіи: до шпенту. До тла. Хата до шпенту згоріла.