Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висиновити

Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору. О. 1861. X. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСИНОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСИНОВИТИ"
Вудилище, -ща, с. = вудлище. Шух. І. 226.
Зака́кати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. запачкать экскрементами.
Заступи́льно, -на, с. = заступень. Канев. у.
Коня, -ня́ти, с. Лошенокъ, а также плохая лошаденка. Чуже коня — паня. Ном. Ум. коненя. На зирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175.
Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98.
Оплаканий, -а, -е. 1) Оплаканный. 2) Несчастный, достойный жалости. Устино, серденько! Оплакана годинонька твоя. М. В. (О. 1862. III. 42). Весілля одгуляли оплакане. Г. Барв. 377.
Сокуплювати, -плюю, -єш, сов. в. сокупити, -плю, -пиш, гл. Соединять, соединить. Нехай се святе яблуко наші душі освятить і сокупить. Г. Барв. 346.
Старощі, -щей и -щів, ж. мн. Старость, старыя лѣта. Старощей материних догледіла. Г. Барв. 42.
Челепати, -паю, -єш, гл. = чалапати.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой. Котл. Ен. ІV. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСИНОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.