Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висиновити

Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору. О. 1861. X. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСИНОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСИНОВИТИ"
Безписьменщина, -ни, ж. Безграмотность. К. (О. 1862. I. 58).
Виловити Cм. виловлювати.
Гребе́льний, -а, -е. Относящійся къ плотинѣ, плотинный.
Жичли́вість, -вости, ж. = зичливість. Желех.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Лакувати, -ку́ю, -єш, гл. Лакировать. Херс. у.
Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат. Драг. 34.
Невже нар. Неужели.
Рацький, -а, -е. = рачачий. Черк. у.
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСИНОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.