Адзу́ски! = Дзу́ски!
Гніви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Сердить, раздражать, гнѣвать. Бога не гніви, а чорта не дрочи.
Гра́ти, гра́ю, -єш, гл. 1) Играть на инструментѣ. Бас гуде, скрипка грає. Не в тую дудку грають. 2) Играть въ какую либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати.Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. 3) Гра́ти весі́лля. Играть свадьбу. Дай, Боже, знати з ким буду весілля грати. 4) Дѣлать быстрыя, рѣзвыя движенія напр. летая. У лузі маківка весною зацвіла.... Бабок, метеликів над нею грає сила. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Гра́ти коне́м. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. Ри́ба гра́є. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 5) Язико́м гра́ти. Льстить, пресмыкаться. 6) Мо́ре гра́є. Море бушуетъ. У неділю вранці-рано сине море грало. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. 7) Со́нце, зі́рниця, мі́сяць гра́є. Влестить, играетъ.По той бік Росі грала зірниця. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Красно грає весняне сонце на чистому небі. 8) Гра́ти в дзвони. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. 9) О медѣ, пивѣ: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль.... що у пиві грає.
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах.
Падалець, -льця, м. = веретільник, Anguis fragilis.
Поморитися, -римося, -теся, гл. Устать, умориться (о многихъ). Чи потомились, чи поморились, чи на мене, нивку, забулися. Танцювали, танцювали та й поморились.
Процокотати, -чу́, -чеш, гл. Проболтать, протрещать.
Розбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. розібрати, -беру, -реш, гл. 1) Разбирать, разобрать на части, разлагать на составныя части. Твою хату (будуть) розбірати. Шинкарочко молода, давай меду і вина, пиши гроші на стіну. Ой як стіну розбереш, тоді гроші побереш. Люде піч розберуть. 2) Разбирать, разобрать, разнести по качеству или назначенію вещи, разсортировать. Одомкнув скриню і все таки мовчки став розбірати. Що їм відкладає, що особо одбірає. 3) Разбирать, разобрать, расхватать. Зосталось сім сиріточок малюсіньких, і як їх стали люде розбірати, то й вона хлопчика.... взяла у прийми. А нуте, пани молодці, казав він, роскидаючи броню на долівці, — розбірайте у кого нема. 4) Разбирать, разобрать, различать, разсматривая. Довго я не хотів їсти сирого мяса; да вже як привик, тоді вже й не розбірав. Не розбіра, їсть усіх, їсть і дівчаток, і хлопчиків. Часом вони любили не розбірати своєї і чужої одежі. 5) Раздѣлывать, раздѣлать тушу. Піймав ту свиню, заколов та й ну розбірати. 6) Разбирать, разобрать, понимать, понять, взять въ толкъ. Буду слухати, що мені казатимеш, буду й сама розбірати. Що воно означа? Нехай письменні розберуть. 7) Раздѣвать, раздѣть. Увечері кличуть: «Іди до панночки — розбірати». 8) Разбирать, разобрать, пронимать, пронять, начать дѣйствовать. Пропасницю лічать так: як тільки вона почне розбірать чоловіка.... Ой уже мою та головоньку та хміль розбіра. Радюка почала розбірати злість. Його дуту туга розбіра.
Схопити, -ся. Cм. схоплювати, -ся.
Фіїн, -на, м. = хрещеник.
