Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висікака

Висікака, -ки, м. Дерзкій, нахалъ, выскочка. Ого! провчу я висікану! Котл. Ен. IV. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАКА"
Біґарь, -ря, м. = бігарь = биґарь. Гн. І. 89.
Конопельник, -ка, м. Птица: коноплянка, Fringilla cannabina. Шух. І. 23.
Натравка, -ки, ж. Полка въ кремневомъ ружьѣ.  
Першина, -ни, ж. Первинка. Хиба ж це мені першина вареники ліпити? Сквир. у. Ум. перши́нка.
Подомишлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = подомірковуватися.
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував. Пирят. у.
Розстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. розіслати, -стелю́, -леш, гл. Разстилать, разослать. Та й розіслав королевич шовковий ковер. Чуб. V. 772. На шпилях стоять дуби зубчастою стіною, розіславши міцне гілля з широким листом по синьому небу. Левиц. І. 204. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає. Шевч. 445.
Скобель, -бля, м. Пробой.
Спаль, -лі, ж. Мѣсто, гдѣ выжженъ лѣсъ. Вх. Зн. 65.
Цуркувати, -кую, -єш, гл. Скручивать палкой веревку, связывающую что либо. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСІКАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.