Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висип

Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСИП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСИП"
Вирачкувати, -кую, -єш, гл. Излазить на четверенькахъ. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Иноді всю хату вирачкую. Сим. 236.
Воловарь, -ря, м. = воларь. Угор.
Кватирька Cм. кватирка.
Нирцем нар. Ныряя.
Патлань, -ня́, м. Длинноволосый человѣкъ.
Плистка, -ки, ж. = плиска а, б, в. Вх. Пч. II. 12.  
Подосолювати, -люю, -єш, гл. Досолить (многое). Уся страва не солона, — подосолюй усе.
Попільнуха, -хи, ж. 1) = попелюха 2. Cм. попільниця. 2) Гашеная известь. Славяносерб. у.
Рундучний, -а, -е. Относящійся къ крыльцу, къ ларямъ. Рундучний торг.
Столець, -льця, м. = стілець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСИП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.