Вуголов, -ва, м.
1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник.
2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ.
Генцинатий, -а, -е. — кінь = норовистий кінь.
Драп меж. См. дряп.
Заторкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Забарабанить. Та чекає барабана заким заторкоче. .
Колішенний, -а, -е. (О волахъ). колішенні воли́. Первая пара воловъ въ плугѣ, идущая возлѣ колесъ. Запріг він п'ять, — нема шостого колішенного, борознього.
Нагляда́ти, -да́ю, -єш, гл. і. сов. в. нагля́діти и нагле́діти, -джу, -диш, гл. Насматривать, насмотрѣть, увидѣть. Здобич нагледівши певну, жде не діждеться поживи. Вона вже давно його нагляділа. — ii. сов. в. наглянути, -ну, -неш. а) Увидѣть, замѣтить. Тут не страшно, моє серце, — люде не наглянуть. б) — кого, що. Надзирать, присматривать, присмотрѣть (за кѣмъ, чѣмъ). Дітей наглянути. Пійдем, пообідавши, наглядати, як сіно скидатимуть. Боже!.. ти все бачиш, все знаєш... ти один наглядаєш над землею. в) — до кого. Заходить, зайти мимоходомъ, навѣдываться, навѣдаться.
Обпіратися I, -ря́юся, -єшся, сов. в. обпе́ртися и обіпертися, обіпруся, -решся, гл. Опираться, опереться, упираться, упереться.
Позаторішній, -я, -є. Позапрошлогодній. Позаторішню весну його лихий поніс чогось за Десну.
Поритися, -ри́юся, -єшся, гл. Порыться.
Судомити, -млю, -миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. 2) Ломить. Е, судомить мене щось.
