Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

високість

Високість, -кости, ж. 1) Высота, вышина. Летить орел понад морем по високій високості. Мет. Виставимо, миле браття, на високостях науки і літератури наше національне знамено. К. XII. 133. Аби в панській високості хоть-но рік пожити. К. МБ. X. 6. 2) Возвышенность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКІСТЬ"
Виторгувати, -гую, -єш, гл. Выторговать.
Дими́нець, -нця,, м. = Димарь. Вх. Зн. 15. въ паху, подъ мышками. Камен. у. См. Дімениця.
Зіста́рити, -рю, -риш, гл. Состарить.
Обихідчастий, -а, -е. = обіхідчастий. Хата обихідчаста.
Обмірання, -ня, с. Летаргія.
Обрепіжити, -жу, -жиш, гл. Сильно ударить кнутомъ.
Обтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. обтикатися, -чуся, -чешся, гл. Обтыкать, обтыкать себя; украсить себѣ голову цвѣтами. Взяв наламав колюхів, обтикався та й сидить. Рудч. Ск. І. 159. Та нарвала хвіялочок та й обтикалася. Чуб. V. 101.
Посідатися, -даюся, -єшся, гл. Треснуть въ нѣсколькихъ мѣстахъ. Уже посівсь мій горщик. Корові вим'я посідався. ЕЗ. V. 256.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно. Вх. Уг. 265.
Скорен = скорий. Ном. № 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОКІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.