Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висок

Висок, -ска, м. 1) Високъ, Сивизна на висках. Ном. № 8709. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Сумск. у. Ум. височок. МВ. (О. 1862. І. 92).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОК"
Відпічнути, -ну, -неш, гл. = відпочити. Желех.
Гвіздє, -дя, с. соб. Гвозди. Шух. І. 88.
Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ. Желех.
Нільга нар. Нельзя. Одно я серце маю, — нільга ним ділиться. Мкр. Н. 39.
Перетенетити, -не́чу, -тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу. МВ. ІІ. 118.
Писарець, -рця́, м. Ум. от. писарь.
Покачатися, -ча́юся, -єшся, гл. 1) Покататься, поваляться. Кінь покачався на траві. 2) Побѣжать. Текля... покачалась до його, крикучи: «Татко! тат-ко!» Св. Л. 10.
Попукати, -каю, -єш, гл. 1) Постучать. 2) Лопнуть (во множествѣ). Попукають шибки у зімі. Камен. у.
Сировець, -вцю́ и -вця, м. = сирівець.
Слюсак, -ка, м. Деревянный крючекъ, въ который западаетъ деревянная щеколда. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.