Добро́, -ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Добра твого (Боже) язик переказати не може. За мов добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Стали пани-ляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
Зіпну́тися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястися. Учора собака зіп'явся, хапнув хліб. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле.
Зорити, -рю́, -ри́ш, гл. Слѣдить глазами за кѣмъ, смотрѣть пристально. Так і біга за їм, так і зорить. Зорить праведного грішний, щоб зігнати його з світу. Чого зориш на нас очима дико?
Клен, -ну, м. Кленъ, Acer platanoides L. Рости, рости, клен-дерево! Ум. кленок. Ой у ліску на кленку повісила колисочку на шнурку.
Кобилка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кобила. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. 2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. 3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). 4) Часть лука, употребляемаго шерстобитами. Cм. лук. 5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. 6) Грудная кость у птицъ (cicada). 7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і матка. . 8) Часть начиння. Cм. начиння 3. 9) Насѣк. Aphrophora.
Коляк, -ка, м. Раст. Xanthium Spinosum.
Красти, краду, -деш, гл. Красть, воровать. Телят боїться, а волів краде.
Легкота́, -ти, ж. Легкость.
Писок, -ску, м.
1) Лицо; морда. Писок роспустив, як циган файду.
2) Носокъ косы. Cм. коса 1.
3) Мисокъ на рѣкѣ.
4) качечі писки. Раст. Alisma plantago.
Понамальовувати, -вую, -єш, гл. Написать красками, нарисовать (во множествѣ).
