Безхвостий, -а, -е. Безхвостый. Сама ти стара сорока безхвоста.
Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко!
Гварити, -рю, -риш, гл. Говорить. Як бим не зробила, то бим не гварила.
Зголо́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зголоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Отзываться, отозваться, выражать, выразить желаніе. Хто мене молоду додому проведе? — Зголосився козак.
Накпи́ти, -кплю, -пи́ш, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила.
Пообпалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь (во множествѣ).
Раняшній, -я, -є. = ранішній. Раняшня вода. Раняшнє сонце.
Трепачка, -ки, ж. Кисточка на концѣ кнута.
Черчатка, -ки, ж. = червчатка. Ум. черчаточка.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Але ж не все так їй щастило його дурити.
