Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висок

Висок, -ска, м. 1) Високъ, Сивизна на висках. Ном. № 8709. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Сумск. у. Ум. височок. МВ. (О. 1862. І. 92).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОК"
Акура́т, нар. Точно, какъ разъ. Буде акурат, як ти казав. Желех.
Завовту́зитися, -жуся, -зишся, гл. Завозиться надъ чѣмъ нибудь.
Нюнка, -ки, ж. Раст. 1) Sparganium simplex L. 2) Sparganium ramosum L. ЗЮЗО. I. 137.
Обдемок, -мка, м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.
Обіссати, -ссу, -ссеш, гл. Обсосать.
Панівна, -ни, ж. = панянка. Чи ти панівна, чи королівна? Чуб. III. 290.
Переплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Опустошить, разграбить.
Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй. Стор. МПр. 35.
Роздушити, -шу́, -шиш, гл. Раздавить.
Суточки, -чо́к, м. Ум. отъ сутки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.