Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висок

Висок, -ска, м. 1) Високъ, Сивизна на висках. Ном. № 8709. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Сумск. у. Ум. височок. МВ. (О. 1862. І. 92).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОК"
Бурлакування, -ня, с. 1) Жизнь бобыля, вѣчнаго батрака. 2) Холостая жизнь.
В'язила, -зил, с. мн. Узы. Розірвемо реміннії в'язала, поламлемо на шиях наших ярма. К. Псал. 3.
Забрести́, -реду́, -де́ш, гл. 1) Забресть, зайти. Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? Чуб. V. 1126 — в го́лову. Взбрести на умъ. Робе, що в голову йому забреде. Харьк. 2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ). Аф.
Здріжа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. І. 175.
Крикси, -сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ. Ефим.
Надзвича́йний, -а, -е. Необычайный, чрезвычайный. Сталось щось надзвичайне, диковинне — таке, чого ніколи не буває. Ном., стр. 288, № 7910.
Напрямува́ти, -му́ю, -єш, гл. = напрямити. Іван, ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі, так її й держався. Мир. ХРВ. 125.
Обдря́пати. Cм. Обдря́пувати.
Рятун, -на, м. Спаситель, спасающій. Лохв. у.
Твердити, -джу, -диш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.