Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висівчаний

Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІВЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІВЧАНИЙ"
Відклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить косу молоткомъ.
Жовтокри́лий, -а, -е. Желтокрылый. Ой не ходи коло води, жовтокрилий кобче. Чуб. V. 266.
Коропавий, -а, -е. Шероховатый, въ бугоркахъ. Желех.
Нововірець, -рця, м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
Порозмотувати, -тую, -єш, гл. Размотать (во множествѣ). Левиц. Пов. 240.
Пструг, -га, м. Рыба Salmo fario, форель. Вх. Пч. II. 20. Ум. пстружок. Желех.
Сагмал и саґмал, -лу, м. Небольшое стадо молодыхъ ягнятъ съ матками. Херс. г. О. 1862. V. Кух. 38.
Седно, -на, с. 1) Задница. Трахвив го в седно. Ном. № 1782. 2) = садно.
Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. Cм. хляп.
Швиргома нар. Швырнувши. Возів (сіна) дванадцять таких увезе, шо тільки достанеш швиргома докинуть. Ном. № 13883.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСІВЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.