Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висівчаний

Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІВЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІВЧАНИЙ"
Балик, (-ка?), м. Балыкъ. МУЕ. I. 48. (Добруджа).
Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Лихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгружать часть груза для облегченія судна.
Мизеря́ка, -ки, ж. Мелкія вещи? Хламъ? Бере сакви, висипає з них мизеряку, знаходить гроші в торбинці. О. 1861. XI. Кух. 39.
Полаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться. Полаялись за масляні вишкварки. Ном. № 3513.  
Пообв'язувати, -зую, -єш, гл. Обвязать (во множествѣ).
Розворовувати, -вую, -єш, сов. в. розворува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = розворювати, розворити.
Сохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Спѣшить. Вх. Зн. 65.
Шкельце, -ця, с. Ум. отъ шкло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСІВЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.