Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висмик

Висмик, -ку, м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. Ум. ви́смичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСМИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСМИК"
Амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Закопи́рчувати, -чую, -єш, гл. = закопилювати.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя. Гол. IV. 55.
Зла́гідливий и злагідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була. Грин. III. 386.
Комонно нар. Конно.
Крамариха, -хи, ж. Жена торговца. Висока довгобраза крамариха, товстого крамаря жінка. Мир. Пов. II. 67.
Перегукнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликнуться.
Поганюга, -ги, ж. Ув. отъ погань.
Сорокатільник, -ка, сорокач, -ча, м. = сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Хлистати, -щу, -щеш, гл. Хлебать, пить. Наварив юшки, — нехай хлищуть. Ном. № 3522. Та і горілочку хлистала. Котл. Ен. І. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСМИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.