Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висмик

Висмик, -ку, м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. Ум. ви́смичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСМИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСМИК"
Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Булдимка, -ки, ж., булдимок, -мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.
Виготовляти, -ляю, -єш, сов. в. виготовити, -влю, -виш, гл. = виготовувати, виготувати. Мнж. 177. — ниву. Як ріллю виготовив, Богу помоливсь — і все. Кіевск. у.
Обридлий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Радіючи кинула б вона сей світ: такий він їй гіркий та обридлий. Мир. Пов. І. 117.
Потихи нар. = потиху. Вх. Лем. 454.
Прослати Cм. простилати.
Реготня, -ні, ж. = регітня. Котл. Ен. VI. 21. Скрізь гармидер та реготня. Шевч. 108.
Скопилити, -лю, -лиш, гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли. Г. Арт. (О. 1861. III. 107).
Струхти, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.
Шитки, -ток, м. Шитье, узоры. Г. Барв. 216, 215. Там рукава як під корою, такі густі шитки в дівочих сороччаних рукавах. Ном. № 11135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСМИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.