Ді́цький, -а, -е. Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу.
Дурноп'Я́н, -ну, м. Раст. Datura stramonium L.
Опоживити Cм. опоживляти.
Повичка, -ки, ж. Привычка, обыкновеніе. Би йому не дивуйте, бо в нього така повичка.
Скрутіль, -ля, м.
1) = скрутій.
2) Свернутый пучекъ соломы.
Стопекельний, -а, -е. То же, что и пекельний, но въ усиленномъ смыслѣ. Ой Ироде пребеззаконний, мучителю стопекельний.
Токовий, -а́, -е́ Относящійся къ току. Токові ворота.
Тюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав.
2) Ругать. А й лаються ж!... Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного.
3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра.
Упасатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Опоясаться. Не мав паса, не впасався. 2) Утучниться, вскормиться.
Шльонка, -ки, ж.
1) Овца силезской породы.
2) Шерсть этой овцы.
3) Мясо этой овцы.
