Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висіль

Висіль, -соли, ж. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе соли. Ном. № 14321. Cм. випшоно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІЛЬ"
Байорок, -рка, м. 1) Золотая проволочная нить. Желех. 2) = байорка 2. Желех.
Балеґа, -ґи, ж. = белеґа. Вх. Зн. 2.
Викупатися 1, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Викупалась і вона і вилазить із води. Рудч. Ск. II. 117.
Вилущувати, -щую, -єш, сов. в. вилущити, -щу, -щиш, гл. 1) Вышелушивать, вишелушить. 2) Истреблять, истребить. Вони вилущать усе твоє військо. Стор. І. 81.
Єди́ність, -ности, ж. Единство. Двох церков єдиності служити. К. ЦН. 207. Стояли на сеймах опіром против політичньої системи єдиности віри в Польщі. К. ХІІ. 115.
Знатник, -ка, м. Знахарь, колдунъ. Мнж. 72. Сей Бондарь знатни́к великий був. О. 1862. V. 102.
Похибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться.
Туя, туї, ж. Раст. = тоя. Вх. Пч. І. 8.
Хандра, -ри, ж. Норовистая кобыла. Вх. Лем. 478.
Шпувати, -шпую, -єш, гл. 1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує. Волч. у. 2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує. Котл. Ен. II. 7. 3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її. Ном. № 13927. 4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.