Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Ґаля́ра, -ри, ж. То же, что и галяра 2. Cм. Ґалера.
Заки́слювати, -люю, -єш, сов. в. заки́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать кислымъ; пропитывать, пропитать посуду кислымъ содержимымъ. Закислив мені своїм борщем горщик. Не буду макітри закислювати. 2) — душу. Съѣсть чего-либо кислаго (натощакъ передъ выпивкой). Треба хоч душу закислити.
Карахвет, -та, м. Карась. Бач, які гарні карахвети ловляться.
Кошатина, -ни, ж. Кошачье мясо. Винняв ковбасу німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена.
Пов'янути, -ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Ой у полю при дорозі пов'янули цвіти. На городі бузина — пов'яло коріння.
Стокрот нар. Стократъ.
Трійло, -ла, с. = трійка.
Цес, цеся, мѣст. = цей, ця. Винесла назад суди на цес світ. Цеся дитина.... буде бідувати.
Чортів, -това, -ве 1) Принадлежащій, свойственный чорту. Чортів кришеник. (Бранное выраж.). Чортові діти. (Бранное выраж.). 2) чортове світло. Керосинъ. 3) чортів тиск. Очень много, пропасть.
