Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висіль

Висіль, -соли, ж. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе соли. Ном. № 14321. Cм. випшоно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІЛЬ"
Бачно, нар. Предусмотрительно.
Лементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Вопить, кричать. Ном. № 13022.
Мі́цька, міцьковий и пр = мицька, мицьковий и пр.
Неприступно нар. Недоступно.
Перевірка, -ки, ж. Провѣрка. Була (в казармі) вночі перевірка. Мир. ХРВ. 146.
Подозволяти, -ля́ю, -єш, гл. Дозволить (многимъ).
Посапати 2, -па́ю, -єш, гл. = посапувати.
Притарабанитися, -нюся, -нишся, гл. Притащиться. Ще вигадай що! — крикнув Ясь: та нас люде обсміють, як ми притарабанимось з качками та з индиками. Левиц. І. 215.
Розрабування, -ня, с. Разграбленіе, грабежъ.
Шкряботуха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. шкряботушка. Мишка шкряботушка. Рудч. Ск. II. 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.