Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вискиряти

Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря. Грин. II. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКИРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКИРЯТИ"
Верхлюк и верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Замо́мсати, -саю, -єш, гл. Съ трудомъ кое-какъ завязать. Хомут був порвався. Уже замомсав. Новомоск. у.
Коляда, -ди, ж. 1) Рождественскій праздникъ, когда поютъ колядки. Будьте здорові з колядою! Ном. № 343. 2) Пѣсни въ вечеръ 25 декабря. Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати. Чуб. III. 425. 3) Вознагражденіе колядникамъ за пѣсни. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса. Н. п.
Натще нар. 1) Натощакъ. 2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим. О. 1861. XI. 28.
Обдимати, -ма́ю, -єш, сов. в. обдути, -дую, -єш, гл. Пучить, вспучивать, вспучить, вздувать, вздуть. Живіт обдима. О. 1861. V. 73.
Підчас, -су, м. Родъ супа изъ листьевъ свеклы. Фр. Пр. 111.
Повістувати, -ту́ю, -єш, гл. Говорить, разсказывать. Шух. І. 45. Я хотів, бадічку, коли ж неня мене не пускали, повістує хлопець плачучи. Федьк.
Ткач, -ча, м. Ткачъ. Ном. № 10436. Ум. ткачик.
Туга 2, -ги, ж. Радуга. Угор.
Чемність, -ности, ж. Вѣжливость, учтивость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСКИРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.