Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вискиряти

Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря. Грин. II. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКИРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКИРЯТИ"
Гороши́на, -ни, ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Чуб. ІІІ. 176. Ум. Гороши́нка. Рудч. Ск. II. 94. Гороши́ночка. Г. Арт. (О. 1861. III. 95).
Дзю́баний, -а, -е. 1) Поклеванный. 2) Рябый отъ оспы. Дзюбана дівка. Ум. Дзюбане́нький.
Затене́тити, -чу, -тиш, гл. 1) Поста вить сѣти. 2) Слегка прикрыть.
Модже́ра, -ри, ж. Мортира.
Нечесність, -ности, ж. Нечестность.
Попідтоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підтопити, но во множествѣ.
Потич нар. Внизъ головою. Яким він мені родич? Хиба що летів через тин потич. Посл. Ліз потич додомочку. Гол. II. 463.
Тарахкота́ння, -ня, с. Скорое и продолжительное стучаніе. Шейк.
Тернистий, -а, -е. Тернистый. Гн. І. 11.
Фіякр, -ра, м. Фаэтонъ, фіакрь. Запрягают коні до фіякру. Гн. І. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСКИРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.