Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

високошановний

Високошановний, -а, -е. = високоповажний. Послухали доброї ради високошановного народолюбця. О. 1862. IX. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКОШАНОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКОШАНОВНИЙ"
Гото́во нар. Готово. Шевч. 441.
Засоро́мити, -ся. Cм. засоромлювати, -ся.
Коровайний, -а, -е. = короваїв. Замість весільних медяничків, або коровайних шишечок дає вам мати... воскові свічечки. Кв. І. 110.
Оклякнути, -ну́, -не́ш, гл. = оклякнути. Він оклякнув на ноги, а вони тягнуть таки його. Александров. у.
Поодр.. Cм. повідр..
Попрошпечуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Проштрафиться (о многихъ). О. 1862. V. 109. Попрошпечувались, дак їх і попрогонили. Г. Барв. 44.
Похвалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Угрожать (словами), произносить угрозы. Похваляється бити мене. Н. Вол. у. Він похвалявсь, похвалявсь на Василя, та таки й домостивсь. Черк. у. Яконом похваливсь бити його. Рудч. Ск. І. 167. 2) Сообщать, сообщить, разсказать о чемъ. Похваливсь я йому, а він другому. Кролев. у. Молодиці похваляються, що вона (попадя) обіхідлива з народом. Г. Барв. 132.
Предковецький, -а, -е. Предковскій. Радом. у.
Пшенишник, -ка, м. Бѣлый, пшеничный хлѣбъ. Пшенишники доведуть, що і хліба не дадуть.
Супора, -ри, ж. Подпорка. Родом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОКОШАНОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.