Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вискалятися

Вискалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вискалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть сквозь тучи. То дощ, то вискалиться. Ном. № 568.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКАЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКАЛЯТИСЯ"
Вівчий, -а, -е. Овечій. Вх. Лем. 425.
Гибель, -лі, ж. Погибель.
Гра́бати, -баю, -єш, гл. 1) Гресть. Грабати сіно. Вх. Лем. 405. 2) Разгребать. На те курка грабає, щоби що виграбала. Ком. Пр. № 958.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем. Н. п.
Кубеба, -би, ж. Раст. Кубеба, Cubeba. На запіканку корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.
Навоскува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Навощить. Желех.
Однозор, -ра, м. Одноглазый. Бог дав чоловіка: і сонливий, і заїка, однозор і шульга, перебита нога. Аф. 415.
Підспіль нар. = суспіль. Кумова хата стоїть підспіль з моєю. Волч. у.
Свистовач, -ча, м. = свистун 3. Вх. Зн. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСКАЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.