Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

високий

Високий, -а, -е. 1) Высокій. Високий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. Долина глибока, а могила висока. Мет. 79. 2) Высоко находящійся. Пошли, Боже, щастя з високого неба. Мет. 65. 3) Возвышенный. Ум. височенький. Вийшла височенька дівчина. Стор. І. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКИЙ"
Вивороть, -ті, ж. Поваленное вѣтромъ дерево. Шух. I. 176.
Виріб, -робу, м. 1) Издѣліе. Желех. 2) Свободное отъ работы время. Употр. въ выраженіи: виробу нема. Постоянная работа, нѣтъ свободнаго времени. Мнж. 165. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу. Новомоск. у.
Гу́зір, -ра́, м. см. Гузирь 1. Шух. І. 176.
Жерелу́ха и жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.  
Зшукати Cм. зшукувати.
Кришний, -а, -е. = крихкий. Голки кришні. Лебед. у.
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = насміхати. Насміхалися з його. Єв. Мр. V. 40. Із матки старенької насміхається. Макс.
Пригнітати, -та́ю, -єш, сов. в. пригнітити, -нічу, -тиш, гл. 1) Придавливать, придавить. А довбня з стелі, та по голові довгомуда, так його й пригнітила. Чуб. II. 97. 2) Угнетать. І не зважиться багатий брата пригнітати. К. Псал. 23.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Хвальшивий, -а, -е. 1) Фальшивый, поддѣльный, ложный. Осей перстінь, що фальшивим способом вгроблений. Гн. І. 147. 2) Неискренній, лицемѣрный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.