Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

високочолий

Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКОЧОЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКОЧОЛИЙ"
Переїздка, -ки, ж. Маленькій мостикъ черезъ ровъ или ручеекъ. Н. Вол. у.
Пихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пихкати. Дай люльку, я разів зо три пихну. Лебед. у. Захотілось... птичі люлечки пихнути. Ном. № 9302.
Під'їдень, -дня, м. Насѣкомое, подъѣдающее коренья у растеній: медвѣдка. Лохв. у.
Потурначка, -ки, ж. Ренегатка (отуречившаяся).
Рівнісінький, -а, -е. Совершенно гладкій,, с. прямой, с. равный.
Роскрівавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роскрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить, разбить до крови. Б'є, аж роскрівавить. Св. Л. 283.
Самий, -а, -е., мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. Чуб. V. 569. В собаках сама сила. Рудч. Ск. І. 121. Докатав до самого краю. Ном. Ой дай коню овса по самиї перса. Чуб.
Туй I нар. 1) Здѣсь, тутъ. Кед єсь видів туй да кого, било го імати. Гол. III. 227. 2) туй, туй-туй. Сейчасъ, вотъ-вотъ. Як мій ґазда прийде, то ви туй згинете. Драг. 261. Він, здається, туй-туй умре. Шейк.
Фу́жела, -ли, ж. = Фи́скавка. Вх. Зн. 75.
Чалка, -ки, ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОКОЧОЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.