Ара́б, -ба и ара́бин, -на, м. Арабъ. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином.
Верства, -ви, ж.
1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п'ять. У доброго коня не довгі верстви.
2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно.
3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг.
4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами.
5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. І з менчої верстви вчаться всі.
Відбабувати, -бу́ю, -єш, гл. Окончить практику (объ акушеркѣ). Пішла, відбабувала і вернулась додому.
Є́мко нар. 1) Хватко. 2) Ловко, проворно, быстро, скоро. 3) є́мко ї́сти. Жадно ѣсть.
Защіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. защіпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защепать, защепнуть, брать, взять на крючекъ. Защіпни, кажу, двері, та не пускай. Защепнеш же двері на защіпку, як я піду.
Збунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Взбунтоваться. Збунтувалась Україна, пани і ляхи.
Копач, -ча, м.
1) Землекопъ. Де копачі копали, там і гроші пропали.
2) Могильщикъ. А вам, копачі, рябую корову, а щоб несли мене молодую з дому до гробу.
8) Заостренная палка, которою роютъ землю.
4) Родъ зимней шапки у лемковъ. Ум. копачик.
Ростіпаха, -хи, ж. Женщина легкаго поведенія, потаскуха.
Уплинь нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його.
Шлюбити, -блю, -биш, гл. = шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш.
