Божник, -ка, м. = біжник. Божник із шитим рушником округи.
2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ.
3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Ум. божничок.
Бурлакувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Быть бобылемъ, батракомъ, бродяжничать.
2) Вести холостую жизнь. Та йди додому хазяйнуй із жінкою, а я вже буду бурлакувать.
Вапнистий, -а, -е. Известковый, богатый известью.
Джуфо́, -фа́, м. Парень, хорошо играющій на губахъ.
Досто́ту нар. Точь въ точь. Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице.... і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік.
Кихкати, -каю, -єш, гл. Смѣяться. І почали кихкати усі чотирі. І старі на печі, вовну скубучи, пихкають, а вона й не всміхнеться.
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Напина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. напну́тися и нап'яти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Вона напнулася хусткою. Кобеняком нап'явся. 2) Натягиваться, натянуться. Струна напинається. 3) Натужиться, понатужиться. Нап'явсь, за гілечку смикнув, аж дерево те затріщало. Черв'як плазує... аж напинається, аж звивається, поспішаючи.
Прахтика, -ки, ж. Приключеніе, исторія. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє.
Ужівка и ужілка, -ки, ж. = вужівка. Встромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Ум. ужівочка, ужілочка.
