Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

високочолий

Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКОЧОЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКОЧОЛИЙ"
Безкебеття, -тя, с. Неспособность.
Вабливий, -а, -е. = вабний 2 Желех.
Джегере́лі, -ль, ж. мн. = Джереґелі. Джегерелі і дрібушки ще не поросплітались, тільки довга коса... позлипалась запеклою кров'ю. Стор. МПр. 9.
Завідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Околдовать. Дочку завідьмувала якась ледащиця.
Побесідувати, -дую, -єш, гл. Попировать, побыть на бесіді. Cм. беседа 2, бесіда. Гості мої ви любовненькії, сядьте в мене побесідуйте: хліба — соли ви покушайте, пива-меду не соромайтесь. Чуб. V. 575.
Показання, -ня, с. = показанщина 1.
Поторгати, -га́ю, -єш, гл. Подергать. Зійшла вона з дочкою на рундук, поторгала дверми, — ні духу не чути. Св. Л. 79. Хоть би були поторгали (собаки), хоть би були з'їли, в мене тоді опріч тебе чотирі седіли. Гол. І. 243.
Похвортунити, -нить, гл. безл. Повезти (кому), удаться.
Столешник, -ка, м. Мѣняла, мѣняющій деньги на столикѣ. Харьк. г.
Шабельний, -а, -е. Сабельный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОКОЧОЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.